Сокальська загальноосвітня санаторна школа I-III ступенів, ім. Т.Г.Шевченка

Положення про санаторну школу https://docs.google.com/document/d/1pZ2fGdN2U1uMQ0K3dRlKMPVyOlRHUfquZGwafkvQiow/edit?usp=sharing

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради Наказ директора

КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа», КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа»,

протокол від ..2020 року № від 2020р. №

Т. Полозяк

Положення

про академічну доброчесність

учасників освітнього процесу

Комунального закладу Львівської обласної ради «Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. імені Т. Шевченка»

І. Загальні положення

Академічна доброчесність є невід’ємною складовою внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти. Дотримання принципів академічної доброчесності під час освітнього процесу впливає на якість шкільної освіти та формування в учнів таких важливих цінностей, як чесність, довіра, справедливість, взаємоповага, відповідальність

1.1.Положення про академічну доброчесність (далі – Положення) КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» (далі – Заклад) встановлює моральні принципи і загальні етичні норми у відносинах між представниками шкільної спільноти (учасниками освітнього процесу та співробітниками) під час виконання ними своїх обов’язків, які випливають з вимог чинного законодавства України, Правил внутрішнього трудового розпорядку та інших чинних у закладі нормативних актів, на підставі яких розроблено Положення.

1.2. Положення розроблено відповідно до Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про запобігання корупції», «Про авторські та суміжні права», Статуту КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» та інших нормативно-правових документів .

1.3. Метою Положення про академічну доброчесність є формування в Закладі системи демократичних відносин між учасниками освітнього процесу та розвиток корпоративної культури, забезпечення академічної свободи і сприятливого морально-психологічного клімату в колективі, підвищення авторитету Закладу, довіри до результатів навчання.

1.4. Педагогічні працівники та учні, усвідомлюючи свою відповідальність за належне виконання функціональних обов’язків, формування сприятливого академічного середовища для забезпечення дієвої організації освітнього процесу, розвитку інтелектуального, особистісного потенціалу, підвищення престижу Закладу, зобов’язуються виконувати норми даного Положення.

1.5. Дія Положення поширюється на всіх учасників освітнього процесу КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа»,

ІІ. Поняття та принципи академічної доброчесності

2.1. Академічна доброчесність — це сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання, попередження порушень освітнього процесу.

2.2. Принципи академічної доброчесності:

– демократизм;

– законність;

– соціальна справедливість;

– пріоритет прав і свобод людини і громадянина;

– рівноправність;

– гарантування прав і свобод;

– професіоналізм та компетентність;

– партнерство і взаємодопомога;

– повага та взаємна довіра;

– відкритість і прозорість;

– відповідальність за порушення академічної доброчесності.

2.3. Порушенням академічної доброчесності вважається:

– академічний плагіат – оприлюднення (частково або повністю) результатів, отриманих іншими особами, як результатів власних досліджень (творчості) та відтворення опублікованих текстів (оприлюднених творів мистецтва) інших авторів без зазначення авторства;

– фабрикація – вигадування даних чи фактів, що використовуються в освітньому процесі;

– фальсифікація – свідома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу;

– списування – виконання письмових робіт із залученням зовнішніх джерел інформації, крім дозволених для використання, зокрема під час оцінювання результатів навчання;

– обман – надання завідомо неправдивої інформації щодо власної освітньої (творчої) діяльності та організації освітнього процесу. Формами обману є, зокрема академічний плагіат, фабрикація, фальсифікація та списування;

– хабарництво – надання (отримання) учасником освітнього процесу чи пропозиція щодо надання (отримання) коштів, майна, послуг чи будь - яких інших благ матеріального або нематеріального характеру з метою отримання неправомірної переваги в освітньому процесі;

– необ’єктивне оцінювання – свідоме завищення або заниження оцінки результатів навчання здобувачів освіти;

–наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень або вчинення чи не вчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

ІІІ. Норми та правила академічної доброчесності педагогічних працівників

3.1. Дотримання норм чинного законодавства України в сфері освіти.

3.2. Дотримання норм законодавства України про авторське право.

3.4. Повага прав та свобод учасників освітнього процесу відповідно до українських та міжнародних правових норм, суспільної моралі та професійної етики.

3.5.Сповідування принципів академічної свободи та відповідальності у педагогічній діяльності.

3.6. Відкритість і прозорість у всіх сферах шкільного життя.

3.7. Об’єктивне оцінювання знань учнів.

3.8. Заборона створення учням на уроках чи під час ДПА сприятливих умов для списування, використання недозволених матеріалів, фальсифікації даних.

3.9. Здійснення контролю за дотриманням академічної доброчесності здобувачами загальної середньої освіти.

3.10.Дотримання відповідальності за порушення академічної доброчесності.

ІV. Норми та правила академічної доброчесності учнів

4.1. Гідно нести звання учня, представляти свій заклад освіти, захищати його честь і сприяти створенню його позитивного іміджу.

4.2. Сповідувати принципи академічної свободи, інтелектуальної самостійності та відповідальності. Ініціювати пропозиції, спрямовані на удосконалення освітнього процесу.

4.3. Підтверджувати свій рівень сумлінності у всьому освітньому процесі, працювати над створенням індивідуальної освітньої траєкторії.

4.4. Не допускати проявів академічної нечесності: прохання про сприяння, надання або отримання допомоги від третіх осіб під час складання будь-якого виду підсумкового контролю; наклепи на інших учнів та учителів; використання родинних або службових зв’язків для отримання позитивної чи вищої оцінки; списування під час написання контрольної, самостійної, лабораторної роботи, ДПА.

4.5. Не пропонувати неправомірну винагороду учителям при оцінюванні результатів перевірочних робіт.

4.6. Не допускати хибного трактування колективізму під час контрольної роботи, перевірочних робіт. Не копіювати в інших здобувачів освіти лабораторних робіт, комп’ютерних програм, рефератів.

4.7. Не здійснювати самовільно аудіо- чи відеозапису навчальних занять.

4.8. Поважати учителя як людину, особистість, педагога й співпрацювати для утвердження академічних чеснот, розвитку освітніх новацій і захисту суспільної моралі.

4.9. Розвивати в собі лідерські якості, уміння працювати в команді та духовно-інформаційну мобільність.

4.10. Дотримуватись культури поведінки й спілкування, відстоювати морально-етичні принципи і стандарти, цивілізовані підходи і норми світосприйняття.

4.11. Створювати і підтримувати сприятливий морально-психологічний клімат у учнівському середовищі, бути толерантним.

4.12. Бережливо ставитися до майназакладу освітита його інфраструктури, дотримуватися чистоти і порядку в усіх приміщеннях закладу, на його території.

4.13. Нести відповідальність за порушення академічної доброчесності.

V. Види відповідальності за порушення академічної доброчесності

5.1.За порушення норм цього Положення учасники освітнього процесу
притягуються до відповідальності згідно вимог чинного законодавства
та внутрішнього Положення.

5.2. Види академічної відповідальності за конкретне порушення академічної доброчесності:

VІ. Заходи з попередження, виявлення та встановлення фактів порушення академічної доброчесності

6.1. При прийомі на роботу в КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» працівник знайомиться із даним Положенням після ознайомлення із правилами внутрішнього трудового розпорядку.

6.2. Положення доводиться до батьківської громадськості на загальношкільних батьківських зборах.

6.3. Положення доводиться до відома учнів на класних зборах, оприлюднюється на сайті закладу.

6.4. Заступники директора школи:

– забезпечують попередження порушень академічної доброчесності шляхом практикумів, консультацій та інших індивідуальних та колективних форм навчання;

– використовують у своїй діяльності та рекомендують учителям сервіси безкоштовної перевірки робіт на антиплагіат.

6.5. Педагогічні працівники школи в процесі своєї освітньої діяльності дотримуються етики та академічної доброчесності, умов даного Положення, проводять роз’яснювальну роботу з учнями щодо етичної поведінки та неприпустимості порушення академічної доброчесності.

VІІ. Шкільна комісія з питань академічної доброчесності

7.1. З метою контролю за виконання норм цього Положення в КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» створюється Шкільна комісія з питань академічної доброчесності (далі–Шкільна комісія). У своїй діяльності Шкільна комісія керується законодавством в сфері освіти, нормативно-правовими актами Міністерства освіти і науки України, Статутом школи.

7.2. Шкільна комісія наділяється правом одержувати й розглядати заяви щодо порушення цього Положення та надавати пропозиції адміністрації щодо вживання заходів відповідно до чинного законодавства України та нормативних актів закладу.

7.3. Склад Шкільної комісії погоджується рішенням педагогічної ради та затверджується наказом директора.

7.4. Склад комісії становить 5осіб: педагогічні працівники, представники ради школи, батьки учнів. У випадку необхідності до складу комісії залучаються інші представники шкільної спільноти, які володіють необхідними знаннями щодо предмету розгляду і можуть підтвердити або спростувати наявність порушення.

7.5. До шкільної комісії із заявою про порушення норм цього Положення, внесення пропозицій або доповнень може звернутися будь-який учасник освітнього процесу. Анонімні заяви чи заяви, викладені в некоректній формі Комісією не розглядаються.

7.6. Організаційною формою роботи Комісії є засідання, які збираються за потреби.

7.7. Рішення приймаються відкритим голосуванням. Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на засіданні Комісії.

7.8. Засідання Комісії оформлюється протоколом, який підписує голова та секретар.

7.9. Нa засідання Комісії запрошуються заявник та особа, відносно якої розглядається питання щодо порушення академічної доброчесності.

7.10. За результатами проведених засідань Комісія готує вмотивовані рішення у вигляді висновків щодо порушення чи непорушення норм цього Положення. Зазначені висновки носять рекомендаційний характер, подаються директору для подальшого вживання відповідних заходів морального, дисциплінарного чи адміністративного характеру.

7.11. Повноваження Шкільної комісії:

– одержувати, розглядати, здійснювати аналіз заяв щодо порушення норм цього Положення та готувати відповідні висновки;

– залучати до своєї роботи експертів з тієї чи іншої галузі, а також використовувати технічні і програмні засоби для достовірного встановлення фактів порушення норм академічної доброчесності за поданою заявою;

– проводити інформаційну роботу щодо популяризації принципів академічної доброчесності та професійної етики педагогічних працівників та здобувачів освіти;

– ініціювати, проводити та підтримувати дослідження з академічної доброчесності, якості освіти;

– готувати пропозиції щодо підвищення ефективності впровадження принципів академічної доброчесності в освітню діяльність КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа;

– надавати рекомендації та консультації щодо способів і шляхів ефективного дотримання норм цього Положення;

VІІІ. Заключні положення

8.1. Заклад забезпечує публічний доступ до тексту Положення через власний офіційний сайт. Незнання або нерозуміння норм цього Положення не є виправданням неетичної поведінки.

8.2. Положення про академічну доброчесність КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» схвалюється педагогічною радою закладу та вводиться в дію наказом директора.

СХВАЛЕНО ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення педагогічної ради Наказ директора КЗ ЛОР

КЗ ЛОР «Сокальська «Сокальська санаторна школа»

санаторна школа» від 01.09.2020 р. №01-07/72аг

протокол від 31.08.2020 р. №2

ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ВНУТРІШНЮ СИСТЕМУ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ РАДИ «СОКАЛЬСЬКА ЗАГАЛЬНООСВІТНЯ САНАТОРНА ШКОЛА І-ІІІ СТ. ІМЕНІ Т. ШЕВЧЕНКА»

1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Розбудова внутрішньої системи забезпечення якості освіти – різнопланова складна та змістовна робота. Її метою є вивчення та оцінка якості роботи Закладу, отримання інформації про реальний стан справ, що дозволить побачити переваги і недоліки в організації освітнього та лікувального процесів, покаже можливі шляхи підвищення їх якості, а отже дозволить досягнути головної мети діяльності Закладу – всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, відновлення і зміцнення здоров’я дітей, надання їм медико-психолого-педагогічної допомоги та забезпечення якісної освіти. Положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. ім. Т.Шевченка» (далі − Положення) розроблено відповідно до частини 3, статті 41 закону України «Про освіту», Порядку проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17 із змінами від 04.02.2020 р., з урахуванням методичних рекомендацій Державної служби якості освіти до побудови внутрішньої системи забезпечення якості освіти у закладі загальної середньої освіти.

Внутрішня система забезпечення якості освіти у КЗ ЛОР «Сокальська санаторна школа» (далі - Заклад) передбачає:

- стратегію та процедури забезпечення якості освіти;

- систему та механізми забезпечення академічної доброчесності;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання здобувачів освіти;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників;

- оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників Закладу;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації освітнього процесу, в тому числі для самостійної роботи здобувачів освіти;

- забезпечення наявності інформаційних систем для ефективного управління Закладом;

- створення в Закладі інклюзивного освітнього середовища, універсального дизайну та розумного пристосування;

- створення в Закладі безпечного освітнього середовища;

- забезпечення наявності необхідних ресурсів для організації лікувального процесу.

Положення погоджується педагогічною радою та затверджується директором школи.

2. СТРАТЕГІЯ ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ТА ЛІКУВАЛЬНОГО ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ

Метою внутрішньої системи забезпечення якості освіти у Закладі є:

- забезпечення права дітей , які потребують тривалого лікування і реабілітації на загальну середню освіту;

- гарантування якості освітнього та лікувального процесів;

- формування довіри суспільства до Закладу;

- постійне та послідовне підвищення якості освіти;

- допомога учасникам освітнього та лікувального процесів у підвищенні якості їх роботи.

Завданням внутрішньої системи забезпечення якості освіти Закладу є:

- створення власної системи неперервного і тривалого спостереження, оцінювання стану освітнього та лікувального процесів;

- дотримання прозорості діяльності Закладу та оприлюднення інформації щодо її результатів;

- розроблення рекомендацій щодо покращення якості освітньої діяльності та якості освіти, участь у стратегічному плануванні тощо;

- здійснення контролю виконання чинного законодавства в галузі освіти, нормативних документів Міністерства освіти і науки України, наказів Департаменту освіти і науки Львівської обласної державної адміністрації, рішень педради Закладу;

- експертна оцінка ефективності результатів діяльності педагогічних працівників;

- вивчення результатів діяльності Закладу, виявлення позитивних і негативних тенденцій в організації його роботи, розробка на цій основі пропозицій щодо поширення досвіду роботи та усунення негативних тенденцій;

- збір інформації, її обробка й накопичення для підготовки проектів рішень;

- аналіз чинників впливу на результативність освітнього процесу, підтримка високої мотивації навчання учнів;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й тенденцій розвитку Закладу;

- аналіз результатів реалізації наказів директора Закладу;

- надання методичної допомоги педагогічним працівникам;

- спостереження за станом соціально-психологічного середовища Закладу.

Принципи внутрішньої системи забезпечення якості:

1. Дитиноцентризм - головним суб’єктом діяльності є дитина.

2. Автономія Закладу, яка передбачає самостійність у виборі форм і методів навчання, визначення стратегії і напрямів розвитку Закладу, які відповідають нормативно-правовим документам, Державним стандартам загальної середньої освіти

3. Цілісність системи управління, яка полягає у взаємозв’язку та взаємозалежності усіх компонентів діяльності Закладу.

4. Постійне вдосконалення діяльності Закладу, що забезпечує відповідність його роботи змінам в освітній сфері, створення нових можливостей для розвитку та дієвості Закладу.

5. Відкритість інформації на всіх етапах забезпечення якості та прозорості процедур внутрішньої системи забезпечення якості освіти Закладу.

6. Гнучкість і адаптивність - здатність змінюватися під впливом сучасних тенденцій розвитку суспільства.

7. Вплив зовнішніх чинників – засновника, власника, суспільства, освітньої політики держави.

3. НАПРЯМИ ТА ВИМОГИ, ЗА ЯКИМИ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ОЦІНЮВАННЯ ОСВІТНІХ, УПРАВЛІНСЬКИХ. ЛІКУВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИ

Освітнє середовище Закладу:

- забезпечення комфортних і безпечних умов навчання та праці;

- створення освітнього середовища, вільного від будь-яких форм насильства та дискримінації;

- формування інклюзивного, розвивального та мотивуючого до навчання освітнього простору.

Система оцінювання здобувачів освіти:

- наявність відкритої, прозорої і зрозумілої для учнів та їх батьків системи оцінювання навчальних досягнень;

- застосування внутрішнього моніторингу, який передбачає

систематичне відстеження та коригування результатів навчання кожного учня;

- спрямованість системи оцінювання на формування в учнів

відповідальності за результати свого навчання, здатності до самооцінювання.

Педагогічна діяльність працівників Закладу:

- ефективність планування педагогічними працівниками своєї діяльності, використання сучасних освітніх підходів до організації освітнього процесу з метою формування ключових компетентностей учнів;

- постійне підвищення рівня професійної компетентності та майстерності педагогічних працівників;

- налагодження співпраці з учнями,їх батьками чи іншими законними представниками, працівниками Закладу;

- організація педагогічної діяльності та навчання учнів на засадах академічної доброчесності.

Управлінські процеси Закладу:

- наявність стратегії та системи планування діяльності закладу, моніторинг виконання поставлених цілей і завдань;

- формування між учасниками освітнього процесу стосунків довіри, прозорості, дотримання етичних норм;

- ефективність кадрової політики та забезпечення можливостей для професійного розвитку педагогічних, медичних працівників;

- організація освітнього процесу на засадах людиноцентризму, прийняття управлінських рішень на основі конструктивної співпраці учасників освітнього процесу, взаємодії Закладу з місцевою громадою;

- формування та забезпечення реалізації політики академічної доброчесності.

Лікувальний процес закладу:

- формування системи організації медичної допомоги;

- єдність лікувального і освітнього процесів;

- забезпечення якісних умов для надання медичних послуг;

- забезпечення реалізації права дітей, які потребують тривалого лікування та реабілітації на загальну середню освіту;

4. ПРОЦЕДУРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ТА ЯКОСТІ ОСВІТИ ЗАКЛАДУ

Основні процедури вивчення якості освітньої діяльності та якості освіти в Закладі:

- система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості діяльності Закладу та якості освіти;

- самооцінювання якості діяльності;

- система оцінювання навчальних досягнень учнів;

- професійне зростання керівних, педагогічних та медичних працівників;

- забезпечення публічності інформації про діяльність Закладу;

- забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та учнів;

- запобігання та протидія булінгу (цькуванню).

Система внутрішніх і зовнішніх моніторингів якості освітньої діяльності та якості освіти

Внутрішній моніторинг діяльності Закладу є складовою частиною системи освітнього моніторингу, яка передбачає:

- збирання інформації;

- оброблення інформації - аналіз і оцінка якості роботи;

- зберігання інформації та її розповсюдження;

- прогнозування на підставі об’єктивних даних динаміки й основних тенденцій розвитку;

- розроблення обґрунтованих рекомендацій для прийняття управлінських рішень стосовно підвищення якості надання освітніх і медичних послуг;

- формування завдань, тестів, іншого інструментарію для оцінки якості роботи ;

Моніторинг здійснюється за напрямами:

- моніторинг відповідності освіти Закладу Державним стандартам;

- діагностичний моніторинг - визначення рівня сформованості компетентностей, наскрізних вмінь учнів;

- статичний моніторинг - надає можливість визначити кількісні показники за одним або кількома напрямами діяльності Закладу, порівняти отриманий результат з нормативом і визначити відхилення від стандарту, проаналізувати і прийняти управлінське рішення;

- динамічний моніторинг - багаторазовий замір певних характеристик під час усього циклу діяльності;

- психологічний моніторинг - постійне відстеження певних особливостей учасників освітнього процесу;

- внутрішній моніторинг ефективності - спостереження за динамікою становлення колективу, прогнозування проблем, які можуть з’явитися у майбутньому;

- педагогічний моніторинг - супровідний контроль та поточне коригування взаємодії вчителя й учня в організації і здійсненні освітнього процесу;

- змістовний моніторинг - динаміка особистісного розвитку учасників освітнього процесу;

- моніторинг результативності освітнього процесу - показує загальну картину дій усіх факторів, що впливають на освітній процес, і визначає напрями, які потребують більш детального дослідження)

Моніторинг включає три етапи:

- підготовчий - визначення об’єкта моніторингу, мети, критеріїв оцінювання, розробка інструментарію;

- практичний (збір інформації) - аналіз документації, тестування, контрольні

зрізи, анкетування, цільові співбесіди, самооцінка тощо;

- аналітичний - систематизація інформації, її аналіз, коригування, прогнозування;

- контрольний - контроль за виконанням прийнятих управлінських рішень.

Критеріями здійснення моніторингу є:

- об’єктивність - урахування всіх результатів вивчення (позитивних і негативних), створення рівних умов для всіх учасників освітнього процесу;

- валідність - чіткість критеріїв виміру та оцінки, можливість підтвердження позитивних і негативних результатів, які отримуються різними способами моніторингу,контролю;

- надійність результатів, що отримуються при повторному контролі, який проводять інші особи;

- врахування психолого-педагогічних особливостей учасників освітнього процесу, які передбачають диференціацію діагностичних завдань, тематики опитувань, анкетувань;

- систематичність - проведення етапів і видів досліджень у певній послідовності та за відповідною системою;

- гуманістична спрямованість - створення умов доброзичливості, довіри, поваги до особистості, позитивного емоційного клімату.

Самооцінювання якості діяльності та якості освіти

Вивчення та оцінювання внутрішньої системи забезпечення якості освітньої діяльності та якості освіти здійснюють робочі групи за кожним напрямом, склад яких затверджується наказом директора Закладу. Керівником аналітичної робочої групи можуть бути заступники директора або педагогічні працівники Закладу, які мають досвід роботи та обізнані з методикою педагогічного аналізу.

Директор Закладу та/або заступник директора з навчальної роботи проводять з членами робочих груп систематичні навчання щодо визначення і аналізу відповідного компоненту системи забезпечення якості.

Робочі групи спільно з керівництвом Закладу проводять вивчення й оцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів Закладу з періодичністю:

- виконання освітніх програм та навчальних планів - двічі на рік (грудень, травень);

- рівень сформованості предметних компетентностей - згідно з річним планом внутрішньошкільного контролю;

- адаптація учнів до шкільного освітнього середовища (вересень-жовтень);

- стан викладання навчальних предметів - 1 раз на п’ять років;

- реалізація навчання за наскрізними змістовими лініями та ключовими компетентностями - згідно з річним планом;

- навчально-методичне забезпечення освітнього процесу - щороку (один раз в рік);

- календарно-тематичне планування - двічі на рік (вересень, січень);

- матеріально-технічне забезпечення Закладу - щороку (серпень);

ü оцінювання навчальних досягнень здобувачів освіти - згідно з річним планом;

- підвищення фахової майстерності педагогів – щороку (грудень);

- атестація педагогічних кадрів - згідно з планом атестації;

- академічна доброчесність - за потребою;

- надання медичної допомоги – два рази на рік;

- виховна складова освітнього процесу – відповідно до плану роботи.

Робочі групи проводять комплексне самооцінювання освітньої діяльності та управлінських процесів Закладу на початку функціонування внутрішньої системи забезпечення якості за напрямами, які визначенні у Положенні за рік до планового інституційного аудиту та що п’ять років; за окремими напрямами - щорічно (згідно з річним планом роботи Закладу).

Крім штатних працівників Закладу - членів робочих груп, до процесу оцінювання освітньої діяльності можна залучати представників учнівського самоврядування, батьків, фахівців у сфері оцінювання якості, освітніх експертів та ін., враховуючи при цьому рівень конфіденційності інформації, яку необхідно обробляти.

Самооцінювання здійснюється комбіновано, з поєднанням кількісних та описових підходів, за чотирма рівнями якості освітньої діяльності: високий, достатній, рівень, що вимагає покращення, низький.

За результатами само оцінювання готуються висновки, які є складовою частиною щорічного звіту про діяльність Закладу. Структура річного звіту (звіт керівника закладу) визначається закладом самостійно. Розгляд звіту за результатами самооцінювання вноситься до річного плану роботи Закладу та оприлюднюється на сайті школи.

Система оцінювання навчальних досягнень учнів

Система оцінювання навчальних досягнень учнів будується на принципах: справедливості, неупередженості, об’єктивності, незалежності, недискримінаційності та доброчесності оцінювання результатів навчання, здобутих незалежно від виду та форми здобуття освіти.

Основними видами оцінювання результатів навчання учнів є:

1) формувальне оцінювання;

2) поточне оцінювання;

3) підсумкове оцінювання (тематичне, семестрове та річне);

4) державна підсумкова атестація;

5) зовнішнє незалежне оцінювання.

Формувальне, поточне та підсумкове оцінювання результатів навчання учнів на предмет їх відповідності вимогам навчальної програми, вибір їх форм, змісту та способу здійснюють педагогічні працівники Закладу.

Формувальне оцінювання здійснюється шляхом інтерактивної вербальної взаємодії учасників освітнього процесу з метою формування та відстеження індивідуального поступу результатів навчання учнів через одержання та надання зворотної інформації з боку педагогічних працівників та самооцінювання (взаємооцінювання) учнів. У перших-третіх класах Закладу здійснюється тільки формувальне оцінювання.

Формувальне, поточне та семестрове оцінювання здійснюється за 12- бальною шкалою оцінювання результатів навчання учнів.

Річне оцінювання та державна підсумкова атестація здійснюється за 12- бальною шкалою оцінювання навчальних досягнень і відображається у табелі досягнень, що видається щороку учневі у разі переведення на наступний рік навчання.

Оцінювання відповідності результатів навчання учнів, які завершили здобуття початкової, базової середньої чи профільної середньої освіти вимогам державних стандартів, здійснюється шляхом їх державної підсумкової атестації.

Кожен учень має пройти державну підсумкову атестацію за кожен рівень повної загальної середньої освіти, крім випадків, визначених законодавством.

Оцінювання результатів навчання учня незалежно від форми здобуття ним освіти здійснюється особами, які провадять педагогічну діяльність, за критеріями, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Оцінювання учня з особливими освітніми потребами в Закладі здійснюється згідно із загальними критеріями оцінювання та з урахуванням його індивідуального навчального плану (у разі наявності) за критеріями, затвердженими Міністерством освіти і науки України.

Професійне зростання керівних, педагогічних та медичних працівників

Метою підвищення кваліфікації працівників є їх професійний розвиток відповідно до державної політики у галузі освіти та медицини.

Підвищення кваліфікації працівників передбачає:

- удосконалення раніше набутих та/або набуття нових компетентностей у межах професійної діяльності або галузі знань з урахуванням вимог відповідного професійного стандарту;

- набуття особою досвіду виконання додаткових завдань та обов’язків у межах спеціальності та/або професії, та/або займаної посади;

Відповідно до Порядку підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 800, педагогічні працівники Закладу можуть підвищувати кваліфікацію за різними формами, видами: інституційною (очна (денна, вечірня), заочна, дистанційна, мережева), дуальною, на робочому місці тощо. Форми підвищення кваліфікації можуть поєднуватись.

Основними видами підвищення кваліфікації педагогічних працівників Закладу є: навчання за програмою підвищення кваліфікації; стажування;

участь у семінарах, практикумах, тренінгах, вебінарах, майстер-класах тощо.

Підвищення кваліфікації педагогічними працівниками здійснюється згідно з планом підвищення кваліфікації Закладу на певний рік, що формується відповідно до пропозицій та/або індивідуальних планів педагогічних працівників та затверджується педагогічною радою. Підвищення кваліфікації медичних працівників здійснюється згідно з Планом, який формується адміністрацією школи.

Загальний обсяг підвищення кваліфікації педагогічного працівника Закладу не може бути менше ніж 150 годин на п’ять років, з яких не менше 10 відсотків загальної кількості годин повинно бути обов’язково спрямоване на вдосконалення знань, вмінь і практичних навичок у частині роботи з учнями з особливими освітніми потребами.

Забезпечення публічності інформації про діяльність Закладу

Заклад формує відкриті та загальнодоступні ресурси з інформацією про свою діяльність та оприлюднює таку інформацію на веб-сайті:

- статут закладу освіти;

- ліцензію на провадження освітньої діяльності (за наявності);

- структуру та органи управління Закладу;

- кадровий склад Закладу;

- освітні програми, що реалізуються в Закладі, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою;

- ліцензований обсяг та фактичну кількість осіб, які навчаються у Закладі;

- мову освітнього процесу;

- наявність вакантних посад;

- матеріально-технічне забезпечення Закладу;

- результати моніторингу якості освіти;

- річний звіт про діяльність Закладу;

- правила прийому до Закладу;

- умови доступності Закладу для навчання осіб з особливими освітніми потребами;

- правила поведінки учнів у Закладі;

- план заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в Закладі;

- порядок подання та розгляду заяв про випадки булінгу (цькування) в Закладі;

- порядок реагування на доведені випадки булінгу (цькування) в Закладі та відповідальність осіб, причетних до булінгу (цькування);

- іншу інформація, що оприлюднюється за рішенням Закладу або на вимогу законодавства.

Забезпечення академічної доброчесності у діяльності педагогічних працівників та учнів

- Система та механізми забезпечення академічної доброчесності в Закладі формуються відповідно до законів України «Про освіту» та «Про загальну середню освіту» з урахуванням особливостей Закладу.

- Керівник та інші педагогічні працівники Закладу забезпечують дотримання принципів академічної доброчесності в Закладі в межах своєї компетенції відповідно до Положення про академічну доброчесність учасників освітнього процесу Закладу.

5. КРИТЕРІЇ ТА ІНДИКАТОРИ ОЦІНЮВАННЯ РІВНЯ ОСВІТНІХ. УПРАВЛІНСЬКИХ, ЛІКУВАЛЬНИХ ПРОЦЕСІВ ЗАКЛАДУ ТА ВНУТРІШНЬОЇ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЯКОСТІ ОСВІТИМ

Рівні освітньої діяльності та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

- Узагальнення результатів вивчення й оцінювання освітньої діяльності і управлінських процесів та внутрішньої системи забезпечення якості освіти здійснюється керівництвом Закладу спільно з робочими групами в кінці навчального року. Заклад визначає один з чотирьох рівнів освітньої діяльності, визначених Порядком проведення інституційного аудиту закладів загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 09.01.2019 № 17, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 березня 2019 р. за № 250/33221: високий, достатній, рівень, що вимагає покращення, низький.

- Для визначення рівня освітньої діяльності використовується як описовий, так і кількісний підхід (для індикаторів, які можна виміряти кількісною шкалою).

Критерії, індикатори та методи оцінювання освітніх, управлінських, лікувальних процесів Закладу та внутрішньої системи забезпечення якості освіти наведені у додатках 1, 2.

Критерії, правила і процедури оцінювання учнів

У першому циклі навчання (1-3 класи) формувальне оцінювання здійснюється шляхом:

- педагогічного спостереження учителя за навчальною та іншими видами діяльності учнів;

- аналізу учнівських портфоліо, попередніх навчальних досягнень учнів, результатів їхніх діагностичних робіт;

- самооцінювання та взаємооцінювання результатів діяльності учнів;

- оцінювання особистісного розвитку та соціалізації учнів їхніми батьками;

- застосування прийомів отримання зворотного зв’язку щодо сприйняття та розуміння учнями навчального матеріалу з використанням інструментарію формувального оцінювання.

Формувальне оцінювання учнів 1 класу проводиться відповідно до Методичних рекомендацій щодо формувального оцінювання учнів 1 класу (листи МОН від 18.05.2018 №2.2-1250 та від 21.05.2018 №2.2-1255), учнів 2 класу - відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу (наказ МОН від 27.08.2019 року № 1154), учнів 3 класу - відповідно до Методичних рекомендацій щодо оцінювання навчальних досягнень учнів третього класу (наказ МОН від 27.08.2019 року № 1154).

Оцінювання у 4-11 класах ґрунтується на позитивному принципі, що передусім передбачає врахування рівня досягнень учня.

Метою навчання є сформовані компетентності. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності.

До ключових компетентностей належать:

вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях;

здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування;

математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та

ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини;

компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження;

інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;

екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;

інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях;

навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі;

громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;

культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості;

підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають

ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень.

Об’єктивність і точність оцінок забезпечуються такими критеріями:

- якість знань (міцність, повнота, глибина, узагальненість, системність, дієвість);

- сформованість ключових і предметних компетентностей, способів навчальної діяльності (виконання за зразком, за аналогією, в нових ситуаціях);

- досвід елементарної творчої діяльності (частково-пошуковий і пошуковий рівні);

- досвід емоційно-ціннісного ставлення до навколишнього світу, до інших людей, до самого себе.

Основними функціями оцінювання навчальних досягнень учнів є:

контролююча - визначає рівень досягнень кожного учня, готовність до засвоєння нового матеріалу, що дає змогу вчителеві відповідно планувати й викладати навчальний матеріал;

навчальна - сприяє повторенню, уточненню й поглибленню знань, їх систематизації, вдосконаленню умінь та навичок;

діагностико-коригувальна - з’ясовує причини труднощів, які виникають в учня в процесі навчання; виявляє прогалини у засвоєному, вносить корективи, спрямовані на їх усунення;

стимулювально-мотиваційна - формує позитивні мотиви навчання;

виховна - сприяє формуванню умінь відповідально й зосереджено працювати, застосовувати прийоми контролю й самоконтролю, рефлексії навчальної діяльності.

При оцінюванні навчальних досягнень учнів враховуються:

- характеристики відповіді учня: правильність, логічність, обґрунтованість, цілісність;

- якість знань: повнота, глибина, гнучкість, системність, міцність;

- сформованість предметних умінь і навичок;

- рівень володіння розумовими операціями: вміння аналізувати, синтезувати, порівнювати, абстрагувати, класифікувати, узагальнювати, робити

висновки тощо;

- досвід творчої діяльності (вміння виявляти проблеми та розв’язувати їх, формулювати гіпотези);

- самостійність оцінних суджень.

Характеристики якості знань взаємопов’язані між собою і доповнюють одна одну:

- повнота знань - кількість знань, визначених навчальною програмою;

- глибина знань - усвідомленість існуючих зв’язків між групами знань;

- гнучкість знань - уміння учнів застосовувати набуті знання у стандартних і нестандартних ситуаціях; знаходити варіативні способи використання знань; уміння комбінувати новий спосіб діяльності із вже відомих;

- системність знань - усвідомлення структури знань, їх ієрархії і послідовності, тобто усвідомлення одних знань як базових для інших;

- міцність знань - тривалість збереження їх в пам’яті, відтворення їх в необхідних ситуаціях.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів основної й старшої школи:

Критерії, правила і процедури оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників

Процедура оцінювання педагогічної діяльності педагогічного працівника включає в себе атестацію та сертифікацію.

Атестація педагогічних працівників - це система заходів, спрямованих на всебічне та комплексне оцінювання педагогічної діяльності педагогічних працівників.

Атестація педагогічних працівників може бути черговою або позачерговою. Педагогічний працівник проходить чергову атестацію не рідше одного разу на п’ять років, крім випадків, передбачених законодавством.

За результатами атестації визначається відповідність педагогічного працівника займаній посаді, присвоюються кваліфікаційні категорії, педагогічні звання. Перелік категорій і педагогічних звань педагогічних працівників визначається Кабінетом Міністрів України.

Рішення атестаційної комісії може бути підставою для звільнення педагогічного працівника з роботи у порядку, встановленому законодавством.

Положення про атестацію педагогічних працівників затверджує центральний орган виконавчої влади у сфері освіти.

Один із принципів організації атестації – здійснення комплексної оцінки діяльності педагогічного працівника, яка передбачає забезпечення всебічного розгляду матеріалів з досвіду роботи, вивчення необхідної документації, порівняльний аналіз результатів діяльності впродовж усього періоду від попередньої атестації. Необхідною умовою об’єктивної атестації є всебічний аналіз освітнього процесу у закладі, вивчення думки батьків, учнів та колег вчителя, який атестується тощо.

Визначення рівня результативності діяльності педагога, оцінювання за якими може стати підставою для визначення його кваліфікаційного рівня наведено в таблиці.

Критерії оцінювання роботи вчителя

І. Професійний рівень діяльності вчителя

Сертифікація педагогічних працівників - це зовнішнє оцінювання професійних компетентностей педагогічного працівника (у тому числі з педагогіки та психології, практичних вмінь застосування сучасних методів і технологій навчання), що здійснюється шляхом незалежного тестування, самооцінювання та вивчення практичного досвіду роботи.

Сертифікація педагогічного працівника відбувається на добровільних засадах виключно за його ініціативою.

Критерії, правила і процедури оцінювання управлінської діяльності керівників

Формою контролю за діяльністю керівництва Закладу є атестація. Ефективність управлінської діяльності керівника під час атестації визначається за критеріями:

- саморозвиток та самовдосконалення керівника у сфері управлінської діяльності;

- уміння стратегічного та річного планування, яке базується на положеннях Програми розвитку Закладу, висновках аналізу та самоаналізу результатів діяльності;

- забезпечення професійного розвитку вчителів, методичного супроводу

молодих спеціалістів;

- створення позитивного іміджу Закладу;

- створення повноцінних умов функціонування Закладу , застосування ІКТ-технологій в освітньому процесі;

- забезпечення якості освіти через взаємодію всіх учасників освітнього процесу;

- позитивна оцінка компетентності керівника з боку працівників.

Ділові та особистісні якості керівників визначаються за критеріями:

- цілеспрямованість та саморозвиток;

- компетентність;

- динамічність та самокритичність;

- управлінська етика;

- прогностичність та аналітичність;

- креативність, здатність до інноваційного пошуку;

- здатність приймати своєчасне рішення та брати на себе відповідальність за результат діяльності.

6. МЕТОДИ ЗБОРУ ІНФОРМАЦІЇ, ІНСТРУМЕНТИ ТА ДЖЕРЕЛА ОТРИМАННЯ ІНФОРМАЦІЇ

Для вивчення якості освітньої діяльності у Закладі використовуються такі методи збору інформації та інструменти:

- опитування:

- анкетування учасників освітнього та лікувального процесів (педагогів, медиків, учнів, батьків);

- інтерв’ю (з педагогічними працівниками, представниками учнівського

самоврядування);

- фокус-групи (з педагогічними працівниками, представниками органів учнівського та батьківського самоврядування);

- вивчення документації (плани, протоколи, класні журнали)

- моніторинг:

- навчальних досягнень учнів;

- педагогічної діяльності (спостереження за проведенням навчальних занять);

- лікувальної роботи;

- адаптації здобувачів освіти у Закладі;

- наступності між початковим та базовим рівнями освіти;

- освітнього середовища (санітарно-гігієнічні умови, стан забезпечення

навчальних приміщень, безпеки спортивних та ігрових майданчиків, робота їдальні, вплив середовища на навчальну діяльність тощо);

- задоволеності учасників освітнього процесу рівнем його організації; застосування інноваційних технологій навчання;

- виконання освітніх програм Закладу;

- спостереження:

- за освітнім середовищем;

- за проведенням навчального заняття;

- аналіз даних та показників, які впливають на освітню діяльність:

- система оцінювання навчальних досягнень учнів; підсумкове оцінювання учнів;

- фінансування Закладу;

- кількісно-якісний кваліфікаційний склад педагогічних працівників тощо.

Додаток 1

до Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти

КРИТЕРІЇ
оцінювання освітніх, управлінських процесів Закладу

та внутрішньої системи забезпечення якості освіти

Додаток 2

до Положення про внутрішню

систему забезпечення якості освіти

КРИТЕРІЇ
оцінювання лікувальної роботи Закладу

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради

від 24 грудня 2020 року протокол № 3

ПОЛОЖЕННЯ

про методичне об’єднання педагогічних працівників

комунального закладу Львівської обласної ради

«Сокальська загальноосвітня санаторна школа

І-ІІІ ст. імені Т.Шевченка»

Загальні положення.

1. Методичні об’єднання вчителів школи – структурні підрозділи методичної служби школи.

2. Методичне об’єднання педагогів створюється для підвищення фахової підготовки вчителів та вихователів, ефективної організації освітнього процесу та його аналізу.

3. Керівництво роботою МО здійснює голова, який призначається наказом директора школи.

4. У школі створюються методичні об’єднання вчителів: природничо-математичного циклу, суспільно-гуманітарного, початкових класів, класних керівників, вихователів.

5. МО веде необхідну ділову документацію та проводить 4 засідання впродовж навчального року.

6. Діяльність МО здійснюється на основі педагогічного аналізу згідно з програмою розвитку школи.

7. У своїй роботі МО підзвітні педагогічній раді школи, підпорядковуються заступникам директора.

Завдання методичного об’єднання

1. Вдосконалення науково-теоретичної, психолого-педагогічної, загально-дидактичної, методичної і фахової підготовки членів МО з метою забезпечення якісного освітнього процесу.

2. Внесення пропозицій щодо розподілу педагогічного навантаження, підбору класних керівників, вихователів, керівників гуртків, розробки проектів варіативної частини річного навчального плану.

3. Допомога адміністрації школи у вивченні стану викладання та рівня знань учнів з предметів, проведення моніторингу навчальних досягнень школярів за семестр, рік.

4. Вивчення і впровадження перспективного педагогічної досвіду, створення творчих та динамічних груп педагогів.

5. Організація і проведення майстер-класів, педагогічних майстерень, позакласних заходів, взаємовідвідування занять.

6. Обговорення новинок науково-методичної, психолого-педагогічної літератури, актуальних питань методики викладання предметів, проведення виховних заходів, сучасних освітніх технологій.

7. Визначення тематики роботи методичних об’єднань.

8. Підготовка методичних розробок, рекомендацій, статей членами методичних об’єднань.

9. Участь в організації 1 етапу Всеукраїнських олімпіад з предметів, розробка та затвердження олімпіадних завдань і звітів.

10. Заслуховування творчих звітів педагогів.

11. Розробка та затвердження планів проведення предметно-методичних тижнів.

12. Підготовка атестаційних матеріалів і внесення пропозицій про присвоєння педагогу кваліфікації та його моральне заохочення.

13. Проведення проблемного аналізу результатів освітнього процесу, подання пропозицій щодо змісту та структури обов’язкових навчальних курсів.

Права і обов’язки керівника методичного об’єднання.

1. На аналітико-діагностичній основі складає план роботи і проводить засідання МО.

2. Відповідає за індивідуальну роботу з педагогами щодо пошуку шляхів подолання певних проблем.

3. Визначає зміст роботи МО відповідно до цілей і завдань методичної

роботи школи, визначених програмою її розвитку, науково-методичною проблемою.

4. Аналізує роботу методичного об’єднання за рік, звітується перед дирекцією, методичною радою, педагогічною радою.

Права і обов’язки члена МО

1. Виступає на засіданнях МО, ПР з проблем методичної, освітньої роботи школи.

2. Займається самоосвітою, підвищує рівень фахової майстерності на курсах підвищення кваліфікації.

3. Проводить обмін досвідом роботи.

4. Приймає участь у взаємовідвідуваннях уроків, виховних заходів.

5. Входить до складу творчих груп, динамічних творчих груп.

6. Проводить заходи предметно-методичних тижнів згідно плану

Розроблено на засіданні ради школи

21 грудня 2020 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради

24 грудня 2020 р. протокол № 3

ПОЛОЖЕННЯ

про методичну роботу

комунального закладу Львівської обласної ради

«Сокальська загальноосвітньої санаторна

школа І-ІІІ ст. імені Т.Шевченка»

1. Загальні положення

1.1. Методична робота заснована на досягненнях науки та передового педагогічного досвіду системи організаційної, аналітичної, діагностичної, пошукової, інформаційної, практичної діяльності педагогічного колективу, яка здійснюється для підвищення ефективності освітнього процесу, якості знань учнів та удосконалення професійної компетентності педагогічних працівників.

1.2. Правовою основою методичної роботи в школі є закони України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національна доктрина розвитку освіти, типові освітні програми, інші нормативно-правові документи методичного спрямування в галузі освіти, накази ЛОДА та ЛОІППО, Статут школи.

1.3. Загальне керівництво методичною роботою в школі здійснює директор безпосередньо через методичну раду.

1.4. Координація методичної роботи здійснюється заступниками директора

1.5. Основними завданнями методичної роботи є:

Ø розробка чіткої системи роботи щодо підвищення фахового та методичного рівня педагогічних кадрів в умовах оновлення змісту і структури освіти;

Ø вивчення, накопичення, апробація, впровадження в практику перспективного досвіду вчителів новаторів, нових освітніх технологій та систем;

Ø залучення педагогів до науково - дослідницької діяльності;

Ø удосконалення методики викладання навчальних дисциплін і використання інноваційних технологій навчання;

Ø забезпечення виконання вимог Державного освітнього стандарту;

Ø оптимізація змісту й організації навчального процесу відповідно до освітніх програм;

Ø розвиток педагогічної майстерності колективу, його загальної культури, створення мотивації для професійного вдосконалення;

Ø інформаційне забезпечення педагогічного колективу із проблем освіти, педагогіки, психології, досягнень науки і техніки, передового педагогічного досвіду;

2. Форми й зміст методичної роботи

2.1 Індивідуальні форми роботи:

Ø діагностування;

Ø стажування / наставництво;

Ø самоосвіта;

Ø конкурс „Учитель року";

Ø атестація;

Ø індивідуальні консультації, співбесіди;

Ø творчі звіти;

Ø видання методичних посібників;

Ø практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі;

2.2. Групові форми роботи:

Ø методична рада школи ;

Ø шкільні методичні об'єднання;

Ø семінари-практикуми;

Ø тренінги;

2.3. Колективні форми роботи:

Ø педрада;

Ø інструктивно-методичні наради;

Ø тематичні методичні виставки;

Ø предметно-методичні тижні; олімпіади;

Ø психолого-педагогічні семінари;

Ø педагогічні зустрічі;

Ø «круглий стіл»;

Ø огляд методичної літератури;

Ø тижні педагогічної майстерності.

3. Права та обов’язки учасників методичної роботи

3.1. Методична робота проводиться адміністрацією, педагогічними працівниками.

3.2. Учасники методичної роботи в межах своєї компетенції:

3.2.1. Адміністрація школи створює робочі органи, визначає їх повноваження, координує їх діяльність, визначає форми методичної роботи; організовує підвищення кваліфікації вчителів; створює систему моніторингу стану освітнього процесу;

3.2.2. Педагогічна рада працює над реалізацією нормативних документів і розглядає питання методичної роботи відповідно до наказу та річного плану роботи школи.

3.2.3. Методична рада школи здійснює аналіз ефективності роботи шкільних методичних об’єднань, творчих груп, а також визначення шляхів удосконалення їхньої роботи.

3.2.4. Методичні об’єднання працюють над:

- вдосконаленням науково-теоретичної, психолого-педагогічної, загально-дидактичної, методичної і фахової підготовки членів МО.

3.2.5. Члени педагогічного колективу:

Ø беруть участь у методичній роботі, постійно покращують свою педагогічну майстерність, підвищують кваліфікацію;

Ø беруть участь у різного роду опитуваннях, анкетуваннях;

Ø надають пропозиції щодо вдосконалення методичної роботи;

Ø беруть участь у методичних заходах районного і обласного рівнів.

Розроблено на засіданні методичної ради

21 грудня 2020 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради

24 грудня 2020 р., протокол № 3

ПОЛОЖЕННЯ

про методичну раду

комунального закладу Львівської обласної ради

«Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. імені Т.Шевченка»

Загальні положення

Методична рада створюється в цілях координації і організації методичної роботи.

Рада є колективним, консультативним органом, об'єднує на добровільній основі педагогічних працівників.

Методична рада в своїй діяльності дотримується Конвенції про права дитини, керується законами України, рішеннями уряду України, органів управління всіх рівнів з питань освітньої, методичної діяльності, а також Статутом і правовими актами школи.

До складу ради входять голови МО, керівники інших структурних підрозділів методичної служби, директор, заступники директора.

Керує методичною радою заступник директора школи.

Робота ради здійснюється на основі річного плану. План складається головою методичної ради, розглядається і узгоджується на засіданні методичної ради.

Періодичність засідань ради – 2 рази на семестр.

Контроль за діяльністю методичної ради

В своїй діяльності методична рада підзвітна медико-педагогічній раді школи.

Завдання методичної ради

Ø координація діяльності методичних об'єднань і інших структурних підрозділів методичної служби;

Ø розробка основних напрямів методичної роботи;

Ø забезпечення методичного супроводу освітнього процесу, організація роботи із розробки навчальних, методичних і дидактичних матеріалів;

Ø організація інноваційної і проектно-дослідницької діяльності;

Ø організація консультування педпрацівників щодо проблем вдосконалення професійної майстерності, методики проведення різних видів занять;

Ø розробка заходів щодо узагальнення і розповсюдження педагогічного досвіду педагогічних працівників;

Ø участь в атестації педагогів;

Ø професійне становлення молодих працівників;

Основні напрями діяльності методичної ради:

Ø аналіз результатів освітньої діяльності;

Ø участь в розробці варіативної частини навчальних планів, внесення змін у вимоги до мінімального об'єму і змісту навчальних програм;

Ø підготовка і обговорення методики викладання навчальних предметів, підвищення кваліфікації і кваліфікаційного рівня вчителів;

Ø обговорення методики проведення окремих видів навчальних занять і змісту дидактичних матеріалів до них;

Ø організація і впровадження нових освітніх технологій;

Ø розробка і вдосконалення засобів навчання, а також методики їх використання в навчальному процесі;

Ø взаємовідвідування занять як усередині методичного об'єднання, так і між вчителями різних методичних об'єднань з метою обміну досвідом і вдосконалення методики викладання навчальних предметів;

Ø вивчення досвіду роботи методичних об’єднань;

Ø вибір і організація роботи наставників з молодими фахівцями і малодосвідченими вчителями;

Ø розробка положень про проведення конкурсів, змагань, предметних олімпіад.

Функції методичної ради:

І. Організаційно-педагогічна:

Ø сприяти пошуку та використанню в освітньому процесі сучасних організаційних форм, методів і прийомів навчання й виховання, нових освітніх технологій;

Ø створити колектив однодумців, які б працювали над постійним професійним самовдосконаленням, підвищенням продуктивності педагогічної праці;

Ø здійснювати загальне керівництво методичною, інноваційною діяльністю (проведення науково-практичних конференцій, семінарів, практикумів, круглих столів, методичних конкурсів, виставок, предметних тижнів тощо );

Ø розгляд планів, програм, проектів усіх підрозділів методичної роботи, їх затвердження;

Ø організація самоосвітньої роботи педагогів, самовдосконалення й самореалізація їхньої особистості;

Ø організація цілеспрямованої роботи з молодими спеціалістами.

ІІ. Інструктивно-методична:

Ø інструктаж та консультування педагогів з питань виконання нормативних документів організації освітнього процесу;

Ø оперативне інформування педагогів про досягнення психолого-педагогічної науки, кращий педагогічний досвід педагогічних працівників району, області, країни.

ІІІ. Пошуково-дослідницька:

Ø стимулювання ініціативи та активізація творчої діяльності членів
педагогічного колективу, спрямованої на вдосконалення, оновлення й розвиток освітнього процесу в школі та роботі педагога;

Ø організація консультування педагогів з проблем інноваційної діяльності, дослідницької роботи, професійного вдосконалення.

ІV. Вивчення узагальнення й поширення передового досвіду:

Ø вивчення професійних досягнень педагогів, узагальнення педагогічного досвіду та впровадження його у практику роботи колективу;

Ø створення умов для використання в роботі педагогів діагностичних методик і моніторингових програм з прогнозування, узагальнення та оцінки результатів педагогічної діяльності.

Розроблено на засіданні методичної ради

21 грудня 2020 року

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення педагогічної ради

24 грудня 2020 р., протокол № 3

ПОЛОЖЕННЯ

про методичний кабінет

комунального закладу Львівської обласної ради

«Сокальська загальноосвітня санаторна школа І-ІІІ ст. імені Т.Шевченка»

1. Методичний кабінет школи є організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками. Діяльність методичного кабінету визначається змістом внутрішньошкільної методичної роботи і МО школи.

2. Методичний кабінет створюється в окремому приміщенні.

3. Керівництво методичним кабінетом в школі здійснюють заступники директора, які спільно з директором школи, керівниками шкільних методоб'єднань, творчих груп учителів, бібліотекарем вирі­шують питання,

4. У шкільному методичному кабінеті зосереджуються мате­ріали:

- інструктивно-нормативні документи Міністерства освіти і науки України, департаменту освіти і науки ЛОДА, ЛОІППО;

- документація шкільних методоб'єднань (пла­ни роботи, протоколи засідань, розробки уроків, зразки наочності тощо);

- графік проведення методичних заходів з педагогічними пра­цівниками;

- науково-методична література;

- матеріали з різних напрямків виховної роботи;

- електронні відео презентації роботи педагогічних працівників школи.

3. Основними завданнями методичного кабінету є:

3.1. Надання навчально-методичних консультацій педагогічним працівникам;

3.2. Координація колективних форм і методів роботи та самоосвіти з підвищення педагогічної майстерності та удосконалення фахової підготовки педагогів.

3.3 Організація системи заходів, спрямованих на розвиток творчо­го потенціалу педагогів, впровадження досягнень кращого педаго­гічного досвіду та освітніх технологій.

4. Методичний кабінет проводить роботу:

4.1. Створює умови для самостійної, індивідуальної роботи педаго­гічних працівників шляхом забезпечення їх необхідною науково-методичною літературою.

4.2. Організовує консультації з питань психології, педагогіки, фа­хової підготовки, методики викладання предметів.

4.3. Займається організацією та проведенням періодичних виставок навчальної літератури, забезпечує педагогічних працівників необ­хідною інформацією.

4.4. Бере участь в організації та проведенні представницьких педа­гогічних заходів: педагогічних читань, виставок, творчих звітів, на­уково-практичних семінарів, конференцій тощо.

4.5. Організовує наставництво, стажування молодих учителів.

4.6. Сприяє участі педагогічних працівників у науково-методичній роботі.

4.7. Сприяє впровадженню в практику роботи педагогів перспек­тивного педагогічного досвіду, досягнень сучасної науки та освітніх технологій.