.JPG)
І етап конкурсу «Ким я мрію стати? Як я цього досягну?»
Нещодавно учні Сокальської санаторної школи-інтернату прийняли участь у І етапі Міжнародного конкурсу творів «Ким я хочу бути? Як я цього досягну?» організованого районною громадською організацією «Майбутнє України. Сокальщина».
Серед учнів школи цей конкурс набув великої популярності, адже щорічно випускники, з числа дітей пільгових категорій, є учасниками та призерами. Конкурс проходить у три етапи: написання твору, співбесіда та нагородження учасників.
У своїх творах школярі діляться своїми заповітними мріями та планами на майбутнє, що спонукає учнів свідомо підійти до вибору майбутньої професії, осмислити шляхи реалізації своєї професійної мети.
Своїми роздумами та баченням власного професійного вибору діляться учні 11 класу.
Чулгаєва Аліна: «У кожної окремої людини й у всіх зокрема є мета в житті, прагнучи до якої, вони одне обирають, а інше відкидають. Ось так і я, переосмисливши поради Арістотеля, вибрала серед безлічі професій професію лікаря… Я ставлю перед собою ціль – перемогти сколіоз, хворобу, яка калічить багатьох дітей. Я повинна врятувати їм життя, позбавити болю і недуги»
Репецька Ірина: « …Професія вчителя є однією з основних, адже саме вчитель виховує в дитині Людину, і дає їй путівку в життя. Це особлива професія, адже він відповідає за долю дитини… Моя мрія – відкрити власну школу, в яку щоранку із захопленням і радістю в очах приходили б сотні дітей»;
Свердан Дмитро: «…Моя мрія стати фотографом, і не важливо, який буде прибуток від цієї професії, головне, що це мені подобається, що це приносить мені задоволення. А ось моє побажання для тих, хто має мрію… станьте тими, ким ви хочете стати, а не тими, ким хочуть, щоб ви стали інші. Життя в людини одне, тому професію треба вибрати ту, яка тобі подобається. І зовсім не важливо, що про тебе подумають інші»;
Березок Іванна: «…допомагатиму усім, кому погано та боляче… Я готова позбавляти людей від страждань, тому що перенісши свій біль, навчилася відчувати чужий. Упевнена, що зумію вислухати, зрозуміти, допомогти…»;
Возняк Ліліана: «…найбільше диво і найдорожчий скарб у світі – це життя людини. Рятувати людей – це завжди прекрасно… робота лікаря – більше, ніж просто робота. Це високе покликання, це – особливе життя. І заробітна плата – не самоціль»;
Старання учнів, їхня праця та відвертість не лише не залишається поза увагою журі, а й приносить перші матеріальні плоди, адже кожен учасник отримує від фонду грошову винагороду – свій перший заробіток, отриманий інтелектуальною працею.
Соціальний педагог, Світлана Воробей
Коментарi